Помилка виявилася зблизька: "британські" прапори виявилися прапорами горілчаного спонсора збіговиська - "Хортиці", а "турецькі" ребрендінгу UMC на МТС. Яка Європа - такі й прапори.
Навряд чи де у Європі й здогадуються шо є таке "свято".
А тепер от маю щиро визнати річ за яку мені ніяково й соромно - усе своє життя я люблю Хрещатик. Ніде більш нема такої розкутої атмосфери, ніде енергія міста не струменить так особливо. Шось віддалено подібне є у ялтинській набережній, на площах Rynek у Кракові і Вроцлаві, на Дерибасівській у Одесі і десь якось на Сумській у Харкові. Але там усюди - сезонний чинник. На Хрещатик сезон не вплива зовсім.
Я люблю Хрещатик попри несмак архітектурної еклектики, попри купи сміття щонадвечір, попри кляті авта на тротуарах, попри туалети, шо мозолять очі, попри натовпи налитої пивом бидлоти з Suburdia, попри дурнуваті бутіки - гламурну заразу, що виїда Хрещатик із середини. Забирайте, покидьки, їх до своїх козинів та кончих-засп, а нормальним людям поверніть нарешті гастрономи, книгарні та гаряче молоко з бубликами!
Над усе я поважаю нічних прибиральників Хрещатика. Усі вони потраплять до раю.
