May 31st, 2014

писар

другий акт вистави

Два дні тому довелося провести кілька годин в аеропорту міста Дубаї (Об'єднані арабські Емірати). Величезна транзитна зона, де можна побачити людей будь-якого коліру шкіри та національності, але, на перший погляд, жодного росіянина чи навіть слов'янина. Однак, рАссейський дух таки дав про себе знати. В магазині безмитної торгівлі DUTY FREE в черзі до каси попереду мене стояла дуже колоритна пара: він - здоровезний чолов'яга в кольорових шортах та футболці з написом Я ___ РОССИЯ (шо воно ___ не знаю бо було затерте), неголений та з таким перегаром, що навіть запах парфумів заглушав, вона - теж не мала, в величезних шортах та майці, які розмірів на два меньше ніж їй потрібно, але з написом GUSSI (такий собі китайський GUCCI), зачіска в стилі "гніздо курки на світанку", та запах парфуму, який нагадував викид з хімічного комбінату та заглушав перегар чоловіка. В корзині - з десяток пляшок віскі та якогось іншого алкоголю. Загалом - рАссея Атдихает.

Касир - ввічливий молодий араб - просить його викласти з корзини товар та показати посадковий талон, звісно, англійською мовою. На що Я___РОССИЯ відповідає (російською) - "ти шо па русски не можеш?" Я починаю тихо присідати. Араб також трохи не розуміє що коїться. РАССИЯ виймає з шортів гаманець, достає з нього та жбурляє перед касиром картку, як я помітив видану банком РОСІЯ, та знов звертається до касира - "я плачу, работай".
Collapse )
  • Current Music
    ... и зафиксировали нас